Жінки завжди були еталоном краси, доглянутості та витонченості для суспільства. Відповідати таким званням непросто: дівчатам доводилося витрачати багато часу й коштів на підтримку краси та зовнішнього вигляду. Далі на houstonka.
Якими тільки секретами та “лайфхаками” не користуються жінки, щоб обдурити людей, підкресливши свої переваги та приховавши недоліки на обличчі та шкірі.
Як доглядали за собою х’юстонські жінки в минулому? Чи погоджувалися вони на небезпечні процедури для життя заради краси?
Ціна питання та часу
Жінки прагнули виглядати ефектно завжди: чи то XVIII століття, XX чи наш час. Однак, якщо раніше ринок пропонував лише кілька засобів для догляду за собою, то зараз на полицях магазину можна знайти абсолютно будь-яку косметику, доглядові засоби та корисні пристрої.
Кілька століть тому доглядати за собою було не під силу абсолютно кожній жінці. Косметика або олії продавалися в дуже обмеженій кількості та це коштувало досить дорого. Тому дозволити собі купувати якісь баночки чи тюбики могли лише жінки із багатих сімей.
Дівчата, які жили скромніше, підтримували красу своєї шкіри власними силами, використовуючи дешеві засоби або ті, що застосовувалися у побуті.
Перевірений засіб
Х’юстонські дівчата можуть виділити кілька засобів, якими користуються на постійній основі, попри те, що ці продукти з’явилися ще давним-давно.
Ще кілька століть тому жінки Х’юстона (та багатьох інших міст, країн) користувалися оліями не лише на кухні, коли створювали кулінарні шедеври, а й для краси.
Олію наносили на волосся для блиску, втирали в шкіру для м’якості, сяйва і бездоганного зовнішнього вигляду. Також вважалося, що оливкова олія запобігає старінню шкіри, зволожує її та надає гарного кольору.
Це один із найбезпечніших засобів, яким користувалися милі дами. Крім оливкової, використовували ще кокосову, лляну, кунжутну олії.
Ефірні олії приваблювали не тільки своїм приємним ароматом, але й ефектом: наприклад, кедрова олія відносно універсальна.
Терапевтичне масло для шкіри раніше мало схожий ефект із нашим сучасним вазеліном. Х’юстонські дівчата часто використовували його для лікування опіків, висипів та подразнень, синців та шрамів.
Х’юстонські дівчата у XX столітті
XX століття для Америки було досить різноманітним: то економічні кризи, то періоди підйому та бурхливого розвитку. Усі американські зміни безпосередньо позначалися на людях, зокрема, на х’юстонцях.
На початку 20 століття жінки мали більше свободи у прояві своєї індивідуальності та стилю: у моду увійшли короткі стрижки (які отримали назву “боб”), вільні та зручні речі (що не підкреслюють фігуру і не мають надмірної жіночності в образі).
Жінки намагалися підтримувати баланс між здоровим способом життя й танцювальними вечірками з алкоголем та курінням.
Після бурхливої та активної ночі, наступного дня дівчина намагалася приховати сліди втоми та похмілля косметичними засобами. У 20-ті роки до моди увійшла темна помада: у кожної жінки можна було знайти в сумочці червону, бордову або вишневу помаду. Для блиску губ вони використовували вазелін.
Також у моду увійшли яскраві очі, які фарбували тушшю. Перші туші робили самостійно, використовуючи борну кислоту, камфору та гарячу воду. Ці компоненти були дуже шкідливими для очей, але жінки свідомо йшли на це заради краси.
Приблизно в ті роки вся Америка дізналася, що таке косметичні засоби з радієм. Він входив до складу різних продуктів, здебільшого кремів. Жінки вірили, що такий крем здатний запобігти старінню шкіри та зробити її м’якою.
Їх можна було придбати в будь-якій аптеці Х’юстона, проте коли з’ясувалося, що такі засоби небезпечні для здоров’я – їх заборонили законом. До речі в Америці радіоактивні креми можна було знайти до другої половини 20 століття.